- акцептований
- —————————————————————————————акцепто́ванийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
акцептований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до акцептувати. || акцепто/вано, безос. присудк. сл. •• Акцепто/ваний ве/ксель вексель (рахунок) із зобов язанням оплатити його. Акцепто/ване дору/чення платіжне доручення платника своєму банку. Акцепт … Український тлумачний словник
а — I невідм., с. Перша літера українського алфавіту на позначення голосного звука а . II 1. спол. протиставний. 1) Поєднує речення, протиставлені змістом одне одному; значенням близький до але, проте, навпаки; із част. не (сполучення не ..., а або а … Український тлумачний словник